Библия - Обещанное Восстановление

2-а царiв

Розділ 23

1 А цар послав, і зібрали до нього всіх старши́х Юди та Єрусалиму.

2 І ввійшов до Господнього дому цар та кожен муж Юди, а з ним усі мешканці Єрусалиму, і священики, і пророки, і ввесь народ від мало́го й аж до великого, і він прочитав до їхніх ушей усі слова́ Книги Заповіту, зна́йденої в Господньому домі.

3 І став цар на підвищенні, і склав заповіта перед Господнім лицем, щоб ходити за Господом та доде́ржувати заповіді Його, і сві́дчення Його, і постанови Його всім серцем та всією душею, щоб виконати слова́ того заповіту, що написані в тій книзі. І ввесь народ пристав до заповіту.

4 І наказав цар Хілкійї, великому священикові, й іншим священикам та сторожа́м поро́га, щоб повино́сили з Господнього храму всі речі, зро́блені для Ваала та для Аста́рти, та для всіх небесних світил. І він попали́в їх поза Єрусалимом на кедро́нських поля́х, а їхній по́рох відніс до Бет-Елу.

5 І він поскидав жерці́в, що їх понаставля́ли були Юдині царі, і що вони кадили на па́гірках по Юдиних містах та в око́лицях Єрусалиму, і кадили для Ваала, і для сонця, і для місяця, і для планет, і для всіх небесних світил.

6 І він виніс Астарту з Господнього дому поза Єрусалим до кедро́нської долини, та й спалив її в кедро́нській долині, і стер на по́рох, а її по́рох кинув на гроби́ звичайних людей.

7 І він порозбива́в доми культу блудодійників, що були при Господньому домі, де жінки́ ткали завісу для Аста́рти.

8 І він ви́провадив усіх священиків з Юдиних міст, і опога́нив па́гірки, де священики кадили, від Ґеви аж до Беер-Шеви, і порозбивав па́гірки брам, що були при вході брами Ісуса, зверхника міста, що ліво́руч тому́, хто вхо́див до брами міста.

9 Але священики па́гірків не вхо́дили до Господнього же́ртівника в Єрусалимі, а тільки їли прісне́ серед своїх братів.

10 І він опога́нив місце ста́влення на огні, що в долині Гінномового сина, щоб ніхто не перево́див через огонь сина свого та дочку́ свою для Молоха.

11 І він повідставляв коні, яких давали Юдині царі для сонця, від входу до Господнього дому, при кімна́ті є́внуха Нетан-Мелеха, що був у Парварімі, а колесни́ці сонця попали́в ув огні.

12 А же́ртівники, що були на даху́ Ахазової го́рниці, що пороби́ли Юдині царі, та жертівники, що пороби́в Манасія на двох подві́р'ях Господнього дому, цар порозбива́в. І він звідти побіг, і кинув їхній по́рох до кедро́нського пото́ку.

13 А па́гірки, що навпроти Єрусалиму, право́руч гори Згуби, які побудува́в був Соломон, Ізраїлів цар, для Астарти, гидо́ти сидо́нської, і для Кемота, гидо́ти моавської, і для Мілкома, гидо́ти Аммонових синів, цар поопога́нював.

14 І він порозбивав стовпи для богів, і постинав посвя́чені дере́ва, а їхнє місце напо́внив лю́дськими кістка́ми.

15 А також жертівника, що в Бет-Елі, па́гірка, що зробив був Єровоам, син Неватів, що ввів у гріх Ізраїля, також же́ртівника цього та цього па́гірка він розбив, і спалив того па́гірка та стер на по́рох, і Аста́рту спалив.

16 І оберну́вся Йосі́я, та й побачив гроби́, що були там на горі. І послав він, і позабирав кості з гробі́в, і попали́в на жертівнику, — і опога́нив його, за словом Господнім, яке кли́кав був Божий чоловік, що проріка́в оці речі.

17 І сказав цар: „Що́ це за надгро́бок, що я бачу?“ А люди того міста сказали йому: „Це надгро́бок Божого чоловіка, що прийшов з Юдеї й прорік оці речі, які зробив ти на же́ртівнику в Бет-Елі“.

18 А він сказав: „Дайте йому спо́кій, — нехай ніхто не рухає косте́й його“. І зберегли його кості, кості того пророка, що прийшов був із Самарії.

19 А також усі доми́ па́гірків, що по самарійських містах, що поробили були Ізраїлеві царі, щоб гніви́ти Господа, Йосія понищив, і зробив з ними те саме, що зробив у Бет-Елі.

20 І порізав він усіх священиків па́гірків, що були там, на жертівниках, і попалив на них лю́дські кості, та й вернувся до Єрусалиму.

21 І наказав цар усьому наро́дові, говорячи: „Справте Пасху для Господа, вашого Бога, як написано в оцій Книзі Заповіту“.

22 Бо не справля́лася ця Пасха від днів суддів, що судили Ізраїля, по всі дні царів Ізраїлевих та царів Юдиних.

23 І тільки вісімнадцятого року царя Йосії справлялася Пасха для Господа в Єрусалимі.

24 А також викликачів духів померлих, і духів віщих, і домови́х божків, і бовва́нів, і всякі гидо́ти, що появилися в Юдинім кра́ї та в Єрусалимі, повини́щував Йосія, щоб поставити слова Зако́ну, написані в книзі, що знайшов священик Хілкійя в Господньому домі.

25 А такого царя, як він, не було перед ним, що наверну́вся б до Господа всім своїм серцем, і всією душею своєю, і всією силою своєю, за всім Мойсеєвим Зако́ном, і по ньому не повставав такий, як він.

26 Тільки не спинився Господь від ре́вности Свого великого гніву, яким запалився Його гнів на Юду за всі огі́рчення, якими гніви́в Його Манасія.

27 І сказав Господь: „Також Юду відкину Я від лиця Свого, як відкинув Я Ізраїля, і відкину це місто, яке вибрав, Єрусалим, та цей храм, про який Я сказав: Ім'я́ Моє буде там!“

28 А решта діл Йосії та все, що́ він робив, — ото вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.

29 За його днів пішов фараон Нехо́, єгипетський цар, на асирійського царя, на річку Єфра́т. І вийшов цар Йосія навпроти нього, та той убив його в Меґіддо, коли він побачив його...

30 І його раби пове́зли його мертвого з Меґіддо, і приве́зли його до Єрусалиму, і поховали його в гробівці́ його́. А народ кра́ю взяв Єгоахаза, сина Йосії, і пома́зали його, та й настанови́ли його царем замість його батька.

31 Єгоахаз був віку двадцяти й трьох літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі три місяці. А ім'я́ його матері — Хамуталь, дочка́ Єремі́ї, з Лівни.

32 І робив він зло в Господніх оча́х, усе так, як робили його батьки.

33 І фараон Нехо́ зв'язав його в Рівлі, в гаматському кра́ї, щоб він не царював в Єрусалимі, і наклав ка́ру на цей край, — сто талантів срібла та талант золота.

34 А царем настанови́в фараон Нехо Ел'якима, сина Йосії, замість батька його Йосії, і змінив ім'я́ його на Єгояким. А Єгоахаза він узяв, і той прибув до Єгипту та й помер там.

35 І Єгояким давав фараонові срібла та золота; тільки розклав це на край, щоб давати те срібло на фараонів наказ, — він стягав те срібло та золото з наро́ду кра́ю за оцінкою землі кожного, щоб віддати фараонові Нехо.

36 Єгояки́м був віку двадцяти й п'яти літ, коли він зацарював, і одинадцять років царював в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Зевуда, дочка Педаї, з Руми.

37 І робив він зло в Господніх оча́х, усе так, як робили батьки́ його.

4-я книга Царств

Глава 23

1 Царь Иосия велел всем вождям Иудеи и Иерусалима прийти и встретиться с ним.

2 Затем царь пошёл в храм Господа. Весь народ Иудеи и все люди, которые жили в Иерусалиме, последовали за ним. Царя также сопровождали священники, пророки и весь народ, от самого незначительного до самого важного. Затем он прочитал все слова книги Соглашения, найденной в храме Господа. Иосия прочитал книгу вслух, чтобы все могли слышать.

3 Царь встал у колонны и заключил соглашение с Господом. Он согласился следовать Господу и подчиняться Его заповедям, соглашению и правилам. Иосия согласился делать это от всего сердца и от всей души. Он согласился подчиняться соглашению, записанному в этой книге. И весь народ единогласно согласился следовать ему.

4 Затем царь приказал первосвященнику Хелкии, другим священникам и привратникам вынести из храма Господа всю посуду и все вещи, которые были сделаны для поклонения Ваалу, Ашере и всем светилам небесным. Иосия сжёг всё это за пределами Иерусалима, в долине Кедрон, а прах они отнесли в Вефиль.

5 Цари Иудеи выбрали несколько простых людей служить священниками. Эти лжесвященники сжигали благовонное курение на высотах во всех городах Иудеи и во всех городах вокруг Иерусалима, в которых почитали Ваала, солнце, луну, созвездия и все светила небесные. Но Иосия положил конец служению этих лжесвященников.

6 Иосия убрал столб Ашеры из храма Господа. Он вынес его из Иерусалима и сжёг его в долине Кедрон, а сгоревшие части растёр в пыль и развеял её над могилами простых людей.

7 Затем Иосия разрушил дома всех блудников, которые находились в храме Господа. Женщины тоже использовали эти дома и делали маленькие шатры для поклонения лжебогине Ашере.

8 В то время священники не приносили жертв Господу на алтаре в Иерусалиме, а сжигали благовонное курение и приносили жертвы на высотах в городах по всей Иудее, от Гевы до Вирсавии. Они ели пресный хлеб в своих городах вместе с простыми людьми. Но Иосия уничтожил эти высоты и привёл священников в Иерусалим. Он также разрушил высоты, которые находились с левой стороны от ворот, если входить в город через ворота Иисуса. (Иисус был правителем города).

10 Земля Тофет, находившаяся в долине Сыновей Еннома, была местом, где люди убивали своих детей и сжигали их на алтаре во время поклонения лжебогу Молоху. Иосия осквернил алтарь в Тофете, чтобы люди не смогли больше делать этого.

11 В прошлом иудейские цари ставили коней и колесницу возле входа в храм Господа, около комнаты Нефан-Мелеха, важного вельможи. Эти кони и колесница предназначались для почитания бога солнца. Иосия убрал этих лошадей и сжёг колесницу.

12 В прошлом иудейские цари построили алтари на крыше верхней комнаты Ахаза. Царь Манассия также построил алтари в двух дворах храма Господнего. Иосия разрушил все эти алтари, а обломки выбросил в поток Кедрон.

13 Царь Соломон построил несколько высот возле Иерусалима на южной стороне Масличной горы для почитания ужасной лжебогини Астарты, которой поклонялся народ Сидона. Царь Соломон также построил одну высоту для почитания Хамоса, которому поклонялись моавитяне, и ещё одну для почитания Милхома, которому поклонялись аммонитяне. Но царь Иосия осквернил все эти места поклонения,

14 разбил все памятные камни, срубил столбы Ашеры и засыпал эти места костями мёртвых людей.

15 Иосия также уничтожил алтарь и высоту в Вефиле. Иеровоам, сын Навата, построил этот алтарь, чем и ввёл Израиль в грех. Иосия разбил алтарь и снёс высоту, а затем растёр камни алтаря, превратив их в пыль. Он также сжёг столб Ашеры.

16 Иосия увидел могилы на горе и послал туда людей принести кости из этих могил. Затем он сжёг кости на алтаре и тем самым осквернил его. Это произошло согласно посланию Господа, которое объявил Божий человек, когда Иеровоам стоял возле алтаря во время праздника. После этого Иосия обернулся и увидел могилу Божьего человека.

17 Иосия сказал: «Что это за памятник я вижу?» Жители города сказали ему: «Это могила Божьего человека, который приходил из Иудеи. Давным-давно тот Божий человек предрёк, что ты разрушишь алтарь в Вефиле».

18 Иосия сказал: «Оставьте Божьего человека в покое. Не трогайте его костей». Тогда они не тронули его костей и костей пророка, который пришёл из Самарии.

19 Иосия также уничтожил все храмы на высотах, находившихся в городах Самарии. Цари Израиля построили эти храмы, чем очень разгневали Господа. Иосия разрушил эти храмы так же, как он разрушил место поклонения в Вефиле.

20 Иосия убил всех священников высот в Самарии. Он убил священников на этих алтарях и сжёг на них человеческие кости, чтобы никто больше на них не поклонялся. После этого он возвратился в Иерусалим.

21 Затем царь Иосия дал приказание всему народу. Он сказал: «Празднуйте Пасху в честь Господа, Бога вашего, как написано в книге Соглашения».

22 Народ не праздновал так Пасху с тех дней, когда судьи правили над Израилем. Ни один из израильских или иудейских царей не устраивал такого великого празднования.

23 Израильтяне праздновали Пасху Господу в Иерусалиме в восемнадцатый год царствования Иосии.

24 Иосия уничтожил людей, которые занимались спиритизмом, колдунов, домашних богов, идолов и всё мерзкое, чему поклонялся народ в Иудее и Иерусалиме. Иосия сделал это, чтобы исполнить слова закона, написанные в книге, которую нашёл священник Хелкия в храме Господа.

25 Никогда раньше не было царя, подобного Иосии. Он обратился к Господу всем своим сердцем, всей своей душой и всеми своими силами. Ни один царь не следовал всему Закону Моисея так, как Иосия. И с тех пор никогда не было другого царя, подобного Иосии.

26 Но Господь не перестал гневаться на народ Иудеи за всё, что сделал Манассия.

27 Господь сказал: «Я заставил израильский народ оставить свою землю. Я сделаю то же самое с Иудеей. Я отвергну этот город, Иерусалим, который Я выбрал, и этот храм, о котором говорил: „Моё имя будет там”».

28 Остальные дела Иосии описаны в книге «Летописи иудейских царей».

29 Во времена Иосии фараон Нехао, египетский царь, пошёл на реку Евфрат сражаться против ассирийского царя. Иосия вышел навстречу Нехао в Мегиддоне. Фараон увидел Иосию и убил его.

30 Слуги положили его тело в колесницу и отвезли из Мегиддона в Иерусалим, а затем похоронили в его гробнице. После этого простые люди взяли Иоахаза, сына Иосии, и помазали его на царство. Они сделали его новым царём вместо его отца.

31 Иоахазу было двадцать три года, когда он стал царём в Иудее, и царствовал он в Иерусалиме три месяца. Его мать звали Хамуталь, которая была дочерью Иеремии из Ливны.

32 Иоахаз поступал так же, как и его предки, делая то, что Господь считал злом.

33 Фараон Нехао посадил его в темницу в Ривле, в Емафской земле, чтобы Иоахаз не мог править в Иерусалиме. Царь Египта заставил Иудею заплатить ему 100 талантов серебра и талант золота.

34 Фараон сделал Елиакима, сына Иосии, новым царём. Елиаким занял место своего отца Иосии. Нехао поменял имя Елиакима на Иоакима, а Иоахаза фараон отвёл в Египет, где Иоахаз и умер.

35 Иоаким отдал египетскому царю серебро и золото. Он заставил простой народ платить налоги и отдавал эти деньги Нехао. Каждый человек платил свою долю серебра и золота, а царь Иоаким отдал деньги фараону.

36 Иоакиму было двадцать пять лет, когда он стал царём. Он правил одиннадцать лет в Иерусалиме. Его мать звали Зебудда, которая была дочерью Федаии из Румы.

37 Иоаким поступал так же, как и его предки, делая то, что Господь считал злом.

2-а царiв Розділ 23	4-я книга Царств Глава 23
1 А цар послав, і зібрали до нього всіх старши́х Юди та Єрусалиму.	1 Царь Иосия велел всем вождям Иудеи и Иерусалима прийти и встретиться с ним.
2 І ввійшов до Господнього дому цар та кожен муж Юди, а з ним усі мешканці Єрусалиму, і священики, і пророки, і ввесь народ від мало́го й аж до великого, і він прочитав до їхніх ушей усі слова́ Книги Заповіту, зна́йденої в Господньому домі.	2 Затем царь пошёл в храм Господа. Весь народ Иудеи и все люди, которые жили в Иерусалиме, последовали за ним. Царя также сопровождали священники, пророки и весь народ, от самого незначительного до самого важного. Затем он прочитал все слова книги Соглашения, найденной в храме Господа. Иосия прочитал книгу вслух, чтобы все могли слышать.
3 І став цар на підвищенні, і склав заповіта перед Господнім лицем, щоб ходити за Господом та доде́ржувати заповіді Його, і сві́дчення Його, і постанови Його всім серцем та всією душею, щоб виконати слова́ того заповіту, що написані в тій книзі. І ввесь народ пристав до заповіту.	3 Царь встал у колонны и заключил соглашение с Господом. Он согласился следовать Господу и подчиняться Его заповедям, соглашению и правилам. Иосия согласился делать это от всего сердца и от всей души. Он согласился подчиняться соглашению, записанному в этой книге. И весь народ единогласно согласился следовать ему.
4 І наказав цар Хілкійї, великому священикові, й іншим священикам та сторожа́м поро́га, щоб повино́сили з Господнього храму всі речі, зро́блені для Ваала та для Аста́рти, та для всіх небесних світил. І він попали́в їх поза Єрусалимом на кедро́нських поля́х, а їхній по́рох відніс до Бет-Елу.	4 Затем царь приказал первосвященнику Хелкии, другим священникам и привратникам вынести из храма Господа всю посуду и все вещи, которые были сделаны для поклонения Ваалу, Ашере и всем светилам небесным. Иосия сжёг всё это за пределами Иерусалима, в долине Кедрон, а прах они отнесли в Вефиль.
5 І він поскидав жерці́в, що їх понаставля́ли були Юдині царі, і що вони кадили на па́гірках по Юдиних містах та в око́лицях Єрусалиму, і кадили для Ваала, і для сонця, і для місяця, і для планет, і для всіх небесних світил.	5 Цари Иудеи выбрали несколько простых людей служить священниками. Эти лжесвященники сжигали благовонное курение на высотах во всех городах Иудеи и во всех городах вокруг Иерусалима, в которых почитали Ваала, солнце, луну, созвездия и все светила небесные. Но Иосия положил конец служению этих лжесвященников.
6 І він виніс Астарту з Господнього дому поза Єрусалим до кедро́нської долини, та й спалив її в кедро́нській долині, і стер на по́рох, а її по́рох кинув на гроби́ звичайних людей.	6 Иосия убрал столб Ашеры из храма Господа. Он вынес его из Иерусалима и сжёг его в долине Кедрон, а сгоревшие части растёр в пыль и развеял её над могилами простых людей.
7 І він порозбива́в доми культу блудодійників, що були при Господньому домі, де жінки́ ткали завісу для Аста́рти.	7 Затем Иосия разрушил дома всех блудников, которые находились в храме Господа. Женщины тоже использовали эти дома и делали маленькие шатры для поклонения лжебогине Ашере.
8 І він ви́провадив усіх священиків з Юдиних міст, і опога́нив па́гірки, де священики кадили, від Ґеви аж до Беер-Шеви, і порозбивав па́гірки брам, що були при вході брами Ісуса, зверхника міста, що ліво́руч тому́, хто вхо́див до брами міста.	8 В то время священники не приносили жертв Господу на алтаре в Иерусалиме, а сжигали благовонное курение и приносили жертвы на высотах в городах по всей Иудее, от Гевы до Вирсавии. Они ели пресный хлеб в своих городах вместе с простыми людьми. Но Иосия уничтожил эти высоты и привёл священников в Иерусалим. Он также разрушил высоты, которые находились с левой стороны от ворот, если входить в город через ворота Иисуса. (Иисус был правителем города).
9 Але священики па́гірків не вхо́дили до Господнього же́ртівника в Єрусалимі, а тільки їли прісне́ серед своїх братів.	9
10 І він опога́нив місце ста́влення на огні, що в долині Гінномового сина, щоб ніхто не перево́див через огонь сина свого та дочку́ свою для Молоха.	10 Земля Тофет, находившаяся в долине Сыновей Еннома, была местом, где люди убивали своих детей и сжигали их на алтаре во время поклонения лжебогу Молоху. Иосия осквернил алтарь в Тофете, чтобы люди не смогли больше делать этого.
11 І він повідставляв коні, яких давали Юдині царі для сонця, від входу до Господнього дому, при кімна́ті є́внуха Нетан-Мелеха, що був у Парварімі, а колесни́ці сонця попали́в ув огні.	11 В прошлом иудейские цари ставили коней и колесницу возле входа в храм Господа, около комнаты Нефан-Мелеха, важного вельможи. Эти кони и колесница предназначались для почитания бога солнца. Иосия убрал этих лошадей и сжёг колесницу.
12 А же́ртівники, що були на даху́ Ахазової го́рниці, що пороби́ли Юдині царі, та жертівники, що пороби́в Манасія на двох подві́р'ях Господнього дому, цар порозбива́в. І він звідти побіг, і кинув їхній по́рох до кедро́нського пото́ку.	12 В прошлом иудейские цари построили алтари на крыше верхней комнаты Ахаза. Царь Манассия также построил алтари в двух дворах храма Господнего. Иосия разрушил все эти алтари, а обломки выбросил в поток Кедрон.
13 А па́гірки, що навпроти Єрусалиму, право́руч гори Згуби, які побудува́в був Соломон, Ізраїлів цар, для Астарти, гидо́ти сидо́нської, і для Кемота, гидо́ти моавської, і для Мілкома, гидо́ти Аммонових синів, цар поопога́нював.	13 Царь Соломон построил несколько высот возле Иерусалима на южной стороне Масличной горы для почитания ужасной лжебогини Астарты, которой поклонялся народ Сидона. Царь Соломон также построил одну высоту для почитания Хамоса, которому поклонялись моавитяне, и ещё одну для почитания Милхома, которому поклонялись аммонитяне. Но царь Иосия осквернил все эти места поклонения,
14 І він порозбивав стовпи для богів, і постинав посвя́чені дере́ва, а їхнє місце напо́внив лю́дськими кістка́ми.	14 разбил все памятные камни, срубил столбы Ашеры и засыпал эти места костями мёртвых людей.
15 А також жертівника, що в Бет-Елі, па́гірка, що зробив був Єровоам, син Неватів, що ввів у гріх Ізраїля, також же́ртівника цього та цього па́гірка він розбив, і спалив того па́гірка та стер на по́рох, і Аста́рту спалив.	15 Иосия также уничтожил алтарь и высоту в Вефиле. Иеровоам, сын Навата, построил этот алтарь, чем и ввёл Израиль в грех. Иосия разбил алтарь и снёс высоту, а затем растёр камни алтаря, превратив их в пыль. Он также сжёг столб Ашеры.
16 І оберну́вся Йосі́я, та й побачив гроби́, що були там на горі. І послав він, і позабирав кості з гробі́в, і попали́в на жертівнику, — і опога́нив його, за словом Господнім, яке кли́кав був Божий чоловік, що проріка́в оці речі.	16 Иосия увидел могилы на горе и послал туда людей принести кости из этих могил. Затем он сжёг кости на алтаре и тем самым осквернил его. Это произошло согласно посланию Господа, которое объявил Божий человек, когда Иеровоам стоял возле алтаря во время праздника. После этого Иосия обернулся и увидел могилу Божьего человека.
17 І сказав цар: „Що́ це за надгро́бок, що я бачу?“ А люди того міста сказали йому: „Це надгро́бок Божого чоловіка, що прийшов з Юдеї й прорік оці речі, які зробив ти на же́ртівнику в Бет-Елі“.	17 Иосия сказал: «Что это за памятник я вижу?» Жители города сказали ему: «Это могила Божьего человека, который приходил из Иудеи. Давным-давно тот Божий человек предрёк, что ты разрушишь алтарь в Вефиле».
18 А він сказав: „Дайте йому спо́кій, — нехай ніхто не рухає косте́й його“. І зберегли його кості, кості того пророка, що прийшов був із Самарії.	18 Иосия сказал: «Оставьте Божьего человека в покое. Не трогайте его костей». Тогда они не тронули его костей и костей пророка, который пришёл из Самарии.
19 А також усі доми́ па́гірків, що по самарійських містах, що поробили були Ізраїлеві царі, щоб гніви́ти Господа, Йосія понищив, і зробив з ними те саме, що зробив у Бет-Елі.	19 Иосия также уничтожил все храмы на высотах, находившихся в городах Самарии. Цари Израиля построили эти храмы, чем очень разгневали Господа. Иосия разрушил эти храмы так же, как он разрушил место поклонения в Вефиле.
20 І порізав він усіх священиків па́гірків, що були там, на жертівниках, і попалив на них лю́дські кості, та й вернувся до Єрусалиму.	20 Иосия убил всех священников высот в Самарии. Он убил священников на этих алтарях и сжёг на них человеческие кости, чтобы никто больше на них не поклонялся. После этого он возвратился в Иерусалим.
21 І наказав цар усьому наро́дові, говорячи: „Справте Пасху для Господа, вашого Бога, як написано в оцій Книзі Заповіту“.	21 Затем царь Иосия дал приказание всему народу. Он сказал: «Празднуйте Пасху в честь Господа, Бога вашего, как написано в книге Соглашения».
22 Бо не справля́лася ця Пасха від днів суддів, що судили Ізраїля, по всі дні царів Ізраїлевих та царів Юдиних.	22 Народ не праздновал так Пасху с тех дней, когда судьи правили над Израилем. Ни один из израильских или иудейских царей не устраивал такого великого празднования.
23 І тільки вісімнадцятого року царя Йосії справлялася Пасха для Господа в Єрусалимі.	23 Израильтяне праздновали Пасху Господу в Иерусалиме в восемнадцатый год царствования Иосии.
24 А також викликачів духів померлих, і духів віщих, і домови́х божків, і бовва́нів, і всякі гидо́ти, що появилися в Юдинім кра́ї та в Єрусалимі, повини́щував Йосія, щоб поставити слова Зако́ну, написані в книзі, що знайшов священик Хілкійя в Господньому домі.	24 Иосия уничтожил людей, которые занимались спиритизмом, колдунов, домашних богов, идолов и всё мерзкое, чему поклонялся народ в Иудее и Иерусалиме. Иосия сделал это, чтобы исполнить слова закона, написанные в книге, которую нашёл священник Хелкия в храме Господа.
25 А такого царя, як він, не було перед ним, що наверну́вся б до Господа всім своїм серцем, і всією душею своєю, і всією силою своєю, за всім Мойсеєвим Зако́ном, і по ньому не повставав такий, як він.	25 Никогда раньше не было царя, подобного Иосии. Он обратился к Господу всем своим сердцем, всей своей душой и всеми своими силами. Ни один царь не следовал всему Закону Моисея так, как Иосия. И с тех пор никогда не было другого царя, подобного Иосии.
26 Тільки не спинився Господь від ре́вности Свого великого гніву, яким запалився Його гнів на Юду за всі огі́рчення, якими гніви́в Його Манасія.	26 Но Господь не перестал гневаться на народ Иудеи за всё, что сделал Манассия.
27 І сказав Господь: „Також Юду відкину Я від лиця Свого, як відкинув Я Ізраїля, і відкину це місто, яке вибрав, Єрусалим, та цей храм, про який Я сказав: Ім'я́ Моє буде там!“	27 Господь сказал: «Я заставил израильский народ оставить свою землю. Я сделаю то же самое с Иудеей. Я отвергну этот город, Иерусалим, который Я выбрал, и этот храм, о котором говорил: „Моё имя будет там”».
28 А решта діл Йосії та все, що́ він робив, — ото вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.	28 Остальные дела Иосии описаны в книге «Летописи иудейских царей».
29 За його днів пішов фараон Нехо́, єгипетський цар, на асирійського царя, на річку Єфра́т. І вийшов цар Йосія навпроти нього, та той убив його в Меґіддо, коли він побачив його...	29 Во времена Иосии фараон Нехао, египетский царь, пошёл на реку Евфрат сражаться против ассирийского царя. Иосия вышел навстречу Нехао в Мегиддоне. Фараон увидел Иосию и убил его.
30 І його раби пове́зли його мертвого з Меґіддо, і приве́зли його до Єрусалиму, і поховали його в гробівці́ його́. А народ кра́ю взяв Єгоахаза, сина Йосії, і пома́зали його, та й настанови́ли його царем замість його батька.	30 Слуги положили его тело в колесницу и отвезли из Мегиддона в Иерусалим, а затем похоронили в его гробнице. После этого простые люди взяли Иоахаза, сына Иосии, и помазали его на царство. Они сделали его новым царём вместо его отца.
31 Єгоахаз був віку двадцяти й трьох літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі три місяці. А ім'я́ його матері — Хамуталь, дочка́ Єремі́ї, з Лівни.	31 Иоахазу было двадцать три года, когда он стал царём в Иудее, и царствовал он в Иерусалиме три месяца. Его мать звали Хамуталь, которая была дочерью Иеремии из Ливны.
32 І робив він зло в Господніх оча́х, усе так, як робили його батьки.	32 Иоахаз поступал так же, как и его предки, делая то, что Господь считал злом.
33 І фараон Нехо́ зв'язав його в Рівлі, в гаматському кра́ї, щоб він не царював в Єрусалимі, і наклав ка́ру на цей край, — сто талантів срібла та талант золота.	33 Фараон Нехао посадил его в темницу в Ривле, в Емафской земле, чтобы Иоахаз не мог править в Иерусалиме. Царь Египта заставил Иудею заплатить ему 100 талантов серебра и талант золота.
34 А царем настанови́в фараон Нехо Ел'якима, сина Йосії, замість батька його Йосії, і змінив ім'я́ його на Єгояким. А Єгоахаза він узяв, і той прибув до Єгипту та й помер там.	34 Фараон сделал Елиакима, сына Иосии, новым царём. Елиаким занял место своего отца Иосии. Нехао поменял имя Елиакима на Иоакима, а Иоахаза фараон отвёл в Египет, где Иоахаз и умер.
35 І Єгояким давав фараонові срібла та золота; тільки розклав це на край, щоб давати те срібло на фараонів наказ, — він стягав те срібло та золото з наро́ду кра́ю за оцінкою землі кожного, щоб віддати фараонові Нехо.	35 Иоаким отдал египетскому царю серебро и золото. Он заставил простой народ платить налоги и отдавал эти деньги Нехао. Каждый человек платил свою долю серебра и золота, а царь Иоаким отдал деньги фараону.
36 Єгояки́м був віку двадцяти й п'яти літ, коли він зацарював, і одинадцять років царював в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Зевуда, дочка Педаї, з Руми.	36 Иоакиму было двадцать пять лет, когда он стал царём. Он правил одиннадцать лет в Иерусалиме. Его мать звали Зебудда, которая была дочерью Федаии из Румы.
37 І робив він зло в Господніх оча́х, усе так, як робили батьки́ його.	37 Иоаким поступал так же, как и его предки, делая то, что Господь считал злом.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

2-а царiв

Розділ 23

4-я книга Царств

Глава 23

2-а царiв

Розділ 23

4-я книга Царств

Глава 23

Старий завіт

Новий завіт

2-а царiв

Розділ 23

4-я книга Царств

Глава 23

2-а царiв

Розділ 23

4-я книга Царств

Глава 23

Старий
завіт

Новий
завіт